Бібліотечний простір

День пам'яті

День пам’яті
10 вересня 2023 року в Україні вшановують пам’ять депортованих українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.
Наприкінці Другої світової війни новий польський прокомуністичний уряд, продовжуючи політику міжвоєнного уряду націонал-демократів, поставив собі за мету мати моноетнічну державу, зачищену в різний спосіб від національних меншин, зокрема українців.
Депортація українців із територій Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини, на яких вони споконвіку проживали, сталася внаслідок укладеної між УРСР і Польським комітетом національного визволення Угоди про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян із території УРСР. Договір передбачав виїзд українців до УРСР і повернення до Польщі поляків і євреїв, які станом на 17 вересня 1939 року були громадянами Польської держави.
Бібліотека ліцею, з нагоди вшанування пам’яті депортованих, підготувала Бібліотечний кейс «1944-1951 рр. Депортація. Вигані з рідної землі…», що включає:
— експрес-повідомлення «1944-1951рр. Українці польсько-українського пограниччя. Режим поневірянь і надій»
— презентація-реквієм «Вигнані з рідної землі…»
У сім’ях депортованих з різних причин неохоче говорять про примусове переселення і труднощі, з якими довелося стикнутися на новому місці. Втім, вони свято зберегли те, що ніхто не зміг відібрати: свою культуру, традиції, сімейні реліквії, які вдалося привезти з собою з рідної землі. Саме тому так необхідно сьогодні говорити про ці трагічні, але важливі сторінки нашої історії.

Олександр Довженко - Гомер ХХ століття.

Олександр Довженко — Гомер ХХ століття.
10 вересня 1894 року народився Олександр Довженко – всесвітньовідомий українець, цвіт української нації, перший поет кіно, найвідоміший український кінорежисер і письменник; фундатор національного і світового кіноматографу;
заслужений діяч мистецтв УРСР.
Він — одна з найтрагічніших постатей в українському мистецтві. Українця Олександра Довженка радянська влада не розстріляла і не згноїла у таборах. З ним вчинили гірше – йому заборонили повертатися на батьківщину.
«І стоїть Україна перед нашим духовним взором у вогні, як неопалима купина» /О.Довженко/.
Режисер культових кінострічок «Україна в огні», «Земля», «Звенигора», «Арсенал».
Вшановуючи найвідомішого українця, бібліотека ліцею для користувачів підготувала книжкову поличку «Олександр Довженко. Велич і трагедія генія».
Активна мистецька настроєність на сучасність і її проблеми, органічний історизм образного мислення, принципи творення глибоко народних, національно своєрідних характерів, поєднання високого романтичного злету думки з проникливим аналізом реальної дійсності, переосмислення поетики народної творчості, вільне застосування гіперболізму, гротеску, символіки — ці й багато інших рис Довженкової творчості істотно збагачували пошуки української прози.

"Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!…"/Т.Шевченко, "На вічну пам’ять Котляревському"/

9 вересня, користувачі бібліотеки долучилися до вшанування пам’яті Івана Котляревського, основоположника нової української літератури, поета, драматурга, письменника. Найвідомішим твором
якого є бурлескно-травестійна поема «Енеїда», перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була написана розмовною українською мовою.
Книгозбірня ліцею підготувала для користувачів бібліополичку » сновоположник нової української літератури — Іван Котляревський».
історія розвитку української літератури мала такий же надзвичайно складний та самобутній шлях, як і історія нашої країни в цілому. Українському народу сьогодні є чим пишатися, адже наша література впродовж століть довела свою унікальність, бо попри всі гоніння і й несприятливі історичні умови, продовжувала розвиватись та створювати такі шедеври як “Енеїда”, “Наталка-Полтавка”, “Москаль-чарівник” І.П. Котляревського.
Сьогодні, коли наша держава вже є незалежною, молодь має можливість вільно знайомитися із творами поетів і письменників, що ціною власного життя відстоювали колись своє право на творчість. Життєвий шлях І.П. Котляревського є яскравою ілюстрацією тих складних і важких для України часів.

День українського кіно

До Дня українського кіно, який щорічно відзначається в другу суботу вересня, у бібліотеці ліцею оформлено книжкову виставку-презентацію «Від роману — до екрану», на якій представлено книжки, за якими талановиті режисери зняли свої геніальні фільми. Серед них: твори Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», Лесі Українки «Лісова пісня», Олександра Довженка «Зачарована Десна», Пантелеймона Куліша «Чорна рада», Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», Павла Загребельного «Роксолана», Григорія Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» та інші твори, які являються класикою українського кінематографа.
Письменники пишуть книги, сценаристи перетворюють їх у фільми, а режисери ті фільми знімають. Книга є першоджерелом для створення екранізації.
Запрошуємо до книгозбірні і відвідати виставку!

Міжнародний день грамотності

«Граматика повеліває навіть королями» /Ж.-Б. Мольєр/
  Щорічно, 8 вересня, у світі відзначають Міжнародний день грамотності.
Дата вибрана не випадково: свято, за рекомендацією ЮНЕСКО, приурочено відкриттю Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, яка проводилася 8 вересня 1965 року в Тегерані. На честь цієї події було вирішено щорічно проводити День грамотності.
Міжнародний день грамотності — це символ досягнень усього людства. Адже грамотність — це один із критеріїв, який відрізняє прогресивне суспільство від примітивного.
Грамотність – у перекладі з латинської дослівно означає “словесність” і показує ту ступінь, з якою людина вільно володіє навичками читання і письма своєю рідною мовою.
Бібліотека ліцею підготувала для своїх користувачів кошик знання рідної мови «Грамотність — запорука успіху людини».
«Українська мова — це модно!” Дійсно, нарешті, володіння рідною мовою стало не лише необхідно, а й круто, сучасно, популярно, це — ознака стилю і престижу. А ще — це природно, стверджуємо ми!
Запрошуємо до бібліотеки усіх, хто прагне оволодіти та удосконалити навички володіння сучасною українською мовою, прокачати ділову українську мову та створення документів, навчитися розрізняти суржик, літературну норму, запозичені слова і навчитися правильно їх застосовувати. До Вашої уваги: навчальні підручники і посібники, словники.

День читання книг

 Підбадьорити, надихнути та, навіть, спонукати до кардинальних змін у житті – все це може книга.
6 вересня у світі відзначають День читання.
Бібліотека ліцею знає чим здивувати поціновувачів книг. Тому організувала флеш-моб «Читаймо українську книгу!».
Приходьте у бібліотеку, знайомтеся з творами українських класиків та сучасних письменників.
Читайте те, що вам цікаво. Тоді книжка «говоритиме» з вами і ви дійсно почерпнете з неї щось таке, що надасть вам відчуття розумності. Бо розум – не в кількості книжок і не у швидкості їх читання, розум – у мудрості їх розуміння.
День читання книг – це свято, яке у 2000-х придумали бібліотекарі і підхопили користувачі соціальних мереж. Основна ідея – заохочувати молодь читати більше.
У День читання, обов’язково прочитайте хоча б кілька сторінок улюбленої книги, адже книги це не тільки знання та розвиток, а й прекрасний спосіб провести час.

Василь Стус - велетень духу і таланту

У день річниці смерті Василя Стуса, 4 вересня, у бібліотеці ліцею проведено Бібліохвилинку «Василь Стус —
велетень духу і таланту» та книжково-ілюстративну виставку-огляд «Василь Стус — величний і вічний», присвячених світлій пам’яті українського поета, перекладача, прозаїка, літературознавця, правозахисника, одного із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, Героя України — Василя Стуса.
Довідково:
Василь Семенович Стус пішов з життя 4 вересня 1985 року, 30 років тому… Він помер, чи правдивіше сказати загинув, відстоюючи насамперед гідність людини та її право жити і творити вільно.
Василь Стус став символом Українського Опору другої половини ХХ століття, він був одним із тих, хто вів непримиренну боротьбу за українську державність та національну ідею. Навіть у найтяжчі хвилини життя Василь Стус твердо вірив, що звернеться до народу своїм словом, що народ його почує. І його поезія залунала в Україні, її почули, в неї вслухаються.

День памяті загиблих захисників України

 
🕯🕯🇺🇦Щорічно, 29 серпня, в Україні відзначається День вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Для відзначення дня пам’яті та героїзму загиблих захисників було обрано саме цю дату, оскільки її приурочено воєнним подіям 2014 року російсько-української війни на сході України, коли під час Іловайської операції українська армія зазнала найбільших втрат. Символікою цього дня є квітка соняшника, адже в серпні 2014 року на соняшникових полях полягло найбільше українських воїнів.
Герої не вмирають! Вони продовжують жити у наших серцях!
Бібліотека ліцею, з нагоди Дня вшанування пам’яті захисників України, підготувала своїм користувачам Бібліотечний кейс «Україна — нація нескорених!», який включає:
🖥Інформаційно-тематичну довідку «Їх подвигу не буде забуття. Україна. 29 серпня. День пам’яті захисників, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і цілісність України»,
📚тематичну книжково-ілюстративну виставку-пам’ять «СЛАВА ГЕРОЯМ! Пам’ятаємо мертвих, вшановуємо живих!»
Ми схиляємо голови перед світлою пам’ятю усіх українських воїнів, які своїм життям заплатили за нашу 🇺🇦незалежність…
Вічна пам’ять і слава полеглим Героям!
Слава живим!

День Незалежності України

З Днем НЕЗАЛЕЖНОСТІ, ВЕЛИКИЙ НАРОДЕ, ВЕЛИКОЇ🇺🇦КРАЇНИ!
Дорога💙💛Україно! Сьогодні ми, українці, відзначаємо 32 річницю проголошення Незалежності. 32 непростих, тернистих років… За цей час ми, українці, змогли повірити у себе, як у націю та голосно заявити про себе на весь світ. Можливо, в інший час, ця віра змогла б трансформуватися у цікаві наукові дослідження або вражаючі витвори мистецтв, але, на сьогодні, українці із зброєю у руках вимушені відстоювати свою незалежність та можливість жити і творити у вільній, мирній країні. Ми дивуємо весь світ своєю сміливістю та мужністю. Такий народ не здолати! Віримо — ми все подолаємо та відбудуємо нашу🇺🇦 прекрасну країну!
Бібліотека ліцею, з нагоди Дня🇺🇦НЕЗАЛЕЖНОСТІ, своїм користувачам, які закохані у свою державу, щиросердно її люблять, шанують і гордяться своєю💛💙країною — Україною; які цікавляться її історією та намагаються розібратися у подіях 🇺🇦сьогодення, запропонувала здійснити невеличку мандрівку у часі із інформаційною Бібліохвилинкою-хронологією «Єдина, сильна і вільна — моя Україна!» та ознайомитися із матеріалами книжково-ілюстративної виставки-присвяти «Ти у мене, єдина, рідна Україна».
Віримо, що над нашою ненькою-Україною, зійде щаслива зоря!
🇺🇦 З днем Незалежності, люба Україно! 🇺🇦

День Державного Прапора

Щорічно, 23 серпня, українці відзначають День Державного Прапора.
Державний Прапор України — національний символ України, один із офіційних державних символів суверенітету держави.
Український прапор — символ боротьби і незламності країни, втілення національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Нині, в час повномасштабної війни, весь світ дізнався про самовідданість і хоробрість українського народу, а наш синьо-жовтий прапор вивішують з балконів, носять як гідну прикрасу на собі і прикріплюють до машини на знак підтримки українців.
Бібліотека ліцею, з нагоди Дня прапора України, підготувала для користувачів виставку-експозицію «Державний прапор України — символ державності та єдності нації» та Бібліотечний кейс матеріалів «Державний прапор України — синьо-жовтий символ незламності».

#калейдоскоп_книжкових_новин

Неабияке задоволення приносять книги, які надходять до бібліотеки, а особливо — галузева література. Це завжди радість для користувачів нашої книгозбірні: здобувачів освіти, педагогів та бібліотекаря, адже нові підручники відповідають сучасним вимогам.
Нещодавно фонд бібліотеки ліцею поповнився навчальними посібниками — «Основи безпечної праці», «Основи економічних знань» та «Основи інформаційних технологій», які рекомендовані МОН України для використання під час підготовки за робітничими професіями (усіх напрямків в закладах професійної (професійно-технічної) освіти).
Бібліотека ліцею запрошує користувачів ознайомитися із новинками та обрати для навчання потрібний підручник.

Серпень - час трьох свят: Медовий Спас, Яблучний Спас і Горіховий Спас

Серпень — час трьох свят: Медовий Спас, Яблучний Спас і Горіховий Спас. З кожним святом Спаса пов’язана певна релігійна подія. А за народними традиціями — у кожного із Спасів є безліч особливостей.
Саме до трьох Спасів, які ніби символізують три кошики із різноманітними дарами літа, бібліотека ліцею презентує народознавчу виставку-інсталяцію «Прийшов СПАС — пішло літо від нас».
19 серпня — відзначається Другий Спас — свято, яке за церковним календарем називається — Преображення Господа Ісуса Христа. За важливістю — це третє свято після Різдва Христового та Великодня (Паски). У народі Другий Спас найчастіше називають Яблучним і вважають святом врожаю (цього дня у церквах освячують дари саду, городу, пасіки). Із цієї нагоди у бібліотеці оформлено Розділ ІІ «ЯБЛУЧНИЙ СПАС» народознавчої виставки-інсталяції «Прийшов Спас — пішло літо від нас». Користувачі книгозбірні мають нагоду ознайомитися із літературою, яка розповідає про християнські свята, які ми відзначаємо у серпні та поласувати дарами саду — яблуками і грушами))🍎🍏🍐🍑🍇🍈🍊

Шевченківські дні 🇺🇦

Сьогодні, 9 березня, день народження найвидатнішого світоча української культури — Тараса Григоровича Шевченка, українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, гравера, академіка Імператорської академії мистецтв, етнографа та громадського діяча. Людини, яка стала національним героєм і символом України, діяча українського національного руху, члена Кирило-Мефодіївського братства.
Сьогодні вся прогресивна спільнота українців усього світу вшановує Великого Кобзаря, людину, що поєднувала художній і поетичний таланти, того, хто гострим словом формував основи для боротьби за незалежність любої його серцю України.
Бібліотека ліцею, відзначаючи 209-річчя геніального Тараса Шевченка, презентує своїм користувачам Шеченківський тиждень «Весна в Україні починається із Шевченка», який включає:
📚книжково-ілюстративну виставку-вшанування «Великий син Великого народу» /діє: 06 — 10.03/
📖засідання літературно-мистецької кав’ярні «Чай. Кава. Почит@ємо» за темою: «Хто для мене Тарас Шевченко?» /09.03/
🗒бібліохвилинку «Життя і творчість Т.Г.Шевченка» /07.03/
Тарас Григорович Шевченко — символ та приклад української незламності. Його внесок у культуру — безцінний, а творчість — залишається актуальною і в сьогоденні. Шевченко піднімав серйозні теми та ніс важливі меседжі, прищеплював любов до Батьківщини, намагався підтримати і надихати людей на боротьбу за вільне майбутнє.
Тарас Григорович Шевченко народився в кріпацькій родині 9 березня 1814 року на Черкащині, а науки вчився в сільського дяка. Реалії першої половини ХІХ століття аж ніяк не сприяли розвитку чи бодай можливості жити достойним життям. Шевченко, як і абсолютна більшість сільського населення українських земель, поневолених російським царатом, був кріпаком і працював на пана Павла Енгельгардта, який і розгледів в юному Тарасові здібності до малювання.
Згодом, саме унікальний талант, надлюдська наполегливість, сила волі та гарні друзі допомогли Тарасу Шевченку звільнитися від пана й отримати «вольную», свободу.
Після викупу з кріпацтва, молодий і перспективний художник, навчався у Петербурзькій академії мистецтв /по завершенні — отримав Срібну медаль/, починає писати вірші.
За свідченням дослідників життєвого і творчого шляху Тараса Шевченка, його творчість цікаво досліджувати, враховуючи багатогранність поета і гостроту піднятих тем. Національний гніт, фактичне рабство, великоімперський шовінізм, соціальна несправедливість та навіть інтимна лірика – тематика творів широчезна. Разом з тим, Шевченко вмів писати гостро, викриваючи проблеми, про які мало хто наважувався говорити, писати.
Тарас Шевченко гармонійно поєднував революційний дух часу з плеканням давніх українських історичних образів. В його поезії ми бачимо критику і відповідь як імперського устрою з його пихатістю і ворожістю всьому українському, так і викриття ницості, порочності і зради відомих українців, що завели свою країну у фактичне рабство.
Не вабило Шевченка життя у російській столиці. Він щоразу повертався до рідного дому — багатостраждальної України, любого серцю краю, землі. Пригадаймо його «Заповіт», який починається зі слів:
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий»
В одній із поїздок Україною, Шевченко, перебуваючи в Києві, приєднався до таємної політичної організації – Кирило-Мефодіївського братства, заснованого Миколою Костомаровим. Та вже за кілька місяців це стало причиною його арешту та довгого заслання до Азії. Саме там він напише твори, що увійшли до циклу “В казематі”, а також проникається долями й інших поневолених народів російською імперією та присвячує їм вірші і поеми: “У Бога за дверима лежала сокира», “Полякам”, “Царі”, ін.
Тарас Григорови Шевченко прожив досить мало, лише 47 років, але залишив по собі яскравий мистецький та змістовий слід, ставши навічно символом України, рупором народної боротьби. Він піднявся до вершин людського духу, вселюдської любові. Його спадщина навіки вписана в українську культуру та історію.
9 березня — не лише пам’ять про Тараса Шевченка. Цей день є нагадуванням про важливість підтримки та розвитку української культури і мистецтва, а також про значення нашої історії і національної свідомості. Нехай творчість Тараса Шевченка завжди буде для нас натхненням і прикладом національної гордості і самопізнання.
Всім нам — пам’ятати і цінувати безцінну спадщину Великого Кобзаря і культурні традиції нашої держави.
Пам’ятаймо, Шевченко — це наша душа, наша мудрість, наша сила!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *