Бібліотечний простір

Бібліотечний журфікс із письменником Надслучанського краю

“Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани”, – свого часу висловився Максим Рильський. Тому, з метою розширення у користувачів бібліотеки знань про історичні події Другої світової війни 1939-1945 рр. на території нашого краю; правдиву історію про трагічні сторінки радянсько-афганської війни в Афганістані безпосереднього учасника бойових дій; історичний шлях розвитку с.Балашівка і долі його жителів, які тісно переплелися; глибоке дослідження власного родоводу; виховання поваги до історичного минулого українського народу, відбувся бібліотечний журфікс із письменником Надслучанського краю – МИКОЛОЮ СЕМЕНОВИЧЕМ.
У ході літературної зустрічі Микола Володимирович ознайомив присутніх зі своїм життєвим і творчим шляхом. Митець відомий у краї як автор книг краєзнавчого характеру – “Трояндовий запах смерті”, “Балашівка”, “На стику двох окупацій”, “Свиридова дубина”, “Чудильник” і які презентував на зустрічі. Письменник із перших хвилин захопив присутніх своєю щирістю, повідав про сюжет кожної своєї книги, адже всі вони написані на реальних подіях та пережиті самим автором. В словах п.Миколи відчувалися велика любов і шана до рідної землі та щира повага до її жителів.
Учасники заходу з цікавістю слухали письменника, активно долучалися до обговорення, а також Володимир Семенович подарував власні книги для нашої бібліотеки.
Книги М.Семеновича змушують задуматися про свою роль в житті, про те, як не загубитися у світі “кривих дзеркал” і масок та віднайти своє справжнє “Я“. Приємно, адже насправді відбулась тепла зустріч з позитивною людиною, яка не відпускає та залишає на довго приємний післясмак.
Чекаємо нових книг та нових зустрічей.
📚Бібліотека ліцею радить:
Читаймо своє, українське!
Читаймо, вивчаймо дослідження митців рідного краю!🍀
Шануймо і гордімося своїм, рідним!💙💛

День українського добровольця

Бібліотека ДПТНЗ “Соснівський професійний ліцей”, з нагоди Дня українського добровольця, презентувала користувачам книгу “Нескорені” Вікторії Покатіс.
Книга про спротив українських жінок у війні із російськими загарбниками.
30 історій про українок, їх силу духу, жіночу єдність, стійкість, які з початком повномаштабної російсько-української війни, добровільно стали на захист України.

В Тарасовій думі, у Лесиній пісні

У кінці лютого – на початку березня Україна святкує дві визначні дати в історії національної культури: 25 лютого – 153-річницю від дня народження “доньки Прометея” Лесі Українки, а 9 березня – 210 років від дня народження символу України – Тараса Шевченка.
Дві особистості, що своїм талантом і звитяжною працею підносять і звеличують дух українського народу у тяжкі для нього часи.
Тарас Шевченко! Скільки в цьому імені внутрішньої сили й бунтівного духу, нескореності й далекоглядності, мудрості й трагізму. Він став для нас, українців, натхненником і рятівником, адже на вівтар свободи для всього народу поклав власне життя. Та справа його не загинула, а була продовжена по-чоловічому сильною й мужньою жінкою – Лесею Українкою.
Бібліотека ДПТНЗ “Соснівський професійний ліцею”, традиційно вшановуючи пам’ять національних геніїв, презентувала для своїх користувачів Декаду “В Тарасовій думі, у Лесиній пісні”, яка проходила під меседжем “Тарас Шевченко і Леся Українка – генії думки і слова української нації”, що включала:
📚виставка-інсталяція “Великий син великого народу”
🇺🇦бібліохвилинка “Кольоропис долі, життя і творчості Тараса Шевченка”
📖поетичний меседж поколінь “Весна в Україні починається із Тараса Шевченка”
📚тематична виставка-вшанування в рамках конкурсу читців-декламаторів
📚виставка-дайджест “Ні! Я жива, я буду вічно жити, бо в серці маю те, що не вмирає!”
🇺🇦бібліохвилинка “Довго щирими словами до людей промовлятиму я”
📖поетичний флеш-моб “Читаємо Лесю Українку”
Тарас Шевченко і Леся Українка є особистостями, чиї життя гідні подиву і захоплення. Вони увійшли у свідомість поколінь як символи незламності й боротьби. Здійснений ними життєвий і творчий подвиг прилучив їх до когорти сильних духом людей.
Пишаємося! Бо ми українці!🇺🇦

Декада честі "Ми - нація, ми - сила, ми - народ"

“Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується” (В.Сухомлинський, український педагог, письменник)
Повномаштабна війна сколихнула Україну і спонукала український народ згуртуватися, мобілізуватися, усвідомити свою ідентичність, національну унікальність і самодостатність та здивувати самих себе і весь світ.
Чи є сьогодні правильним твердження, що користувачі відвідують бібліотеки лише із патріотичних міркувань? Наймовірніше, що до відвідувань бібліотек їх спонукає також і пошук нових знань чи інформації або поновлення існуючих чи призабутих, отримання сучасних навичок, бажань стати дотичними до певних подій чи дат, можливість живого спілкування.
Бібліотека ДПТНЗ “Соснівський професійний ліцей” давно вже стала центром освітнього, культурного, духовного і пізнавального розвитку. Застосовуючи традиційні форми та методи із сучасними новітніми інформаційними технологіями, книгозбірня утверджує засади української національної ідентичності та громадянської стійкості. Тому, відповідно до подій лютого 2024 року, бібліотека презентувала своїм користувачам Декаду честі “Ми – нація, ми – сила, ми – народ”, яка включала:
🇺🇦історичний урок-екскурс “На полотні моєї долі – Афганістан” (до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав)
📚виставка-пам’ять “Афганістан. “Час вибрав нас…” // Українська сторінка” (до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав)
🇺🇦флешмоб “Єднання сили і духу народу” (до Дня єднання)
📖тематична інформаційно-документальна виставка “Український повстанче, в бою не відступай!” (до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні)
🇺🇦історичний урок-пам’ять “Не відболить найбільша з ран – розстріляний майдан…” (до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні)
📚виставка-презентація “Я❤️українську мову” (до Міжнародного дня рідної мови)
🇺🇦флешмоб “Читаємо українську класику!” (до Міжнародного дня рідної мови)
📒Бібліохвилинка “731 день незламності” (до 2 річниці повномаштабної війни)
Наш народ має чимало історичних прикладів для усвідомлення того, що без національно-патріотичного виховання підростаючого покоління неможливо зберегти державу і націю, і саме воно, певним чином, є основою сталого розвитку суспільства, яке прагне функціонувати на засадах гуманізму, соціальної справедливості та свободи.

Міжнародний день дарування книг

Не валентинками єдиними. 14 лютого вже відзначений в нашому календарі червоним сердечком не тільки як день закоханих, а також і дата, яка безпосередньо має відношення до любові,❤️любові до 📚книг і читання – Міжнародний день дарування книг🫶📕(добровільна ініціатива була започаткована Еммі Бродмур, яка є засновницею популярного в США сайту дитячих книг).
Дане свято об’єднує всіх, хто любить читати. Цього дня дарують книги членам родини, друзям та незнайомцям, віддають їх бібліотекам, ліцеям, дитячим будинкам, лікарням чи просто залишають твори друку у людних місцях. Вважається, що у цей день мають об’єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона засіває в душі молодого покоління Вічне, Мудре, Добре, любов, правду; вона дає відповіді на всі запитання і ненав’язливо мудро порадить; навчає жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних. Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона — постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для підлітка, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: “Хто багато читає, той багато знає”.
Бібліотека ліцею вітає своїх користувачів із святом та дякує всім, хто долучився до постійнодіючої акції “Подаруй бібліотеці сучасну 📖книгу” – Удодік М.В., Ткачук В.В., Бойчук С.Г., Себі Н.Г., Власюк В.А., Комару В.В., Воловодику Б.А.
Не залишаймося байдужими – бібліотеці потрібні нові книги📚!
Добрі справи робити приємно!
Щиро вдячні за подарунки📖!

Україна соборна і незалежна_🇺🇦

Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя!
Ще не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях!
Кожне покоління має потребу вивчати і переосмислювати найважливіші сторінки своєї країни аби зрозуміти історію, події, мотиви та ідеї формування демократичної держави. “Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани”, – пригадується безсмертний вислів класика української літератури Максима Рильського. Славетна історія України переплетена багатьма подвигами і боротьбою за свободу. На нашу країну зазіхали і зазіхають, вона приваблює своєю національною ідентичністю, неповторною культурою і самобутністю, родючими землями і неповторними краєвидами, працелюбними і свободолюбивими людьми, непокорою та самодостатністю, сильною вірою у майбутнє країни.
Січень місяць є символічним для нашого народу: відбулися знакові політичні події України у ХХ столітті та вирішальні події сьогодення.
Бібліотека ДПТНЗ “Соснівський професійний ліцей” приєдналася до відзначення державних знаменних і пам’ятних дат, презентувавши своїм користувачам Місячних лицарської слави “Соборна мати Україна – одна на всіх як оберіг!”, який включав:
🧡💙година пам’яті “Кіборги вистояли, не вистояв бетон!” (до Дня пам’яті Кіборгів)
📖виставка-реквієм “Кіборги. Подвиг тривалістю в 242 дні” (до Дня вшанування захисників Донецького аеропорту)
📚виставка-досьє “Соборність України: від ідеї до сьогодення” (до Дня Соборності України)
📝інформаційна бібліохвилинка “В єдності сила. Україна – соборна, єдина!” (до Дня Соборності України)
📒бібліохвилинка “Хронограф пам’яті: Крути 1918” (до Дня пам’яті Героїв Крут)
📚виставка-досьє “Там цвіт прекрасний України довічним сном камінно спить…” (до Дня пам’яті Героїв Крут)
Історія України – це символ патріотизму, єдності і згуртованості; наші Герої – приклад мужності, честі, відданості і незборимості духу. Лише в єдності дій та соборності душ ми зможемо досягти величної мети – побудови вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.
“Україна – це дім, це місце сили, країна вільних незламних та талановитих людей. Україна – це багата історична та культурна спадщина, це неповторна природа та родючі землі. Україна – це традиції та найсмачніша їжа. Україна – це код ДНК, це кожен з нас, це єдність” (Юлія Єрмолаєва, інфлюенсер, fashion-блогер та it-girl)

Зустріч з Іриною Баковецькою

У бібліотеці ліцею пройшла зустріч із Іриною Баковецькою, найвідомішою землячкою, українським прозаїком, поетесою, журналісткою, краєзнавицею, композиторкою, громадською діячкою, етно-рок виконавицею, організаторкою культурно-мистецьких подій Рівненщини, директоркою Рівненського обласного центру народної творчості та дослідницею і популяризаторкою рівненського Полісся.
В ході зустрічі: презентація нового видання Ірини Баковецької “За Божим духом”, авторське читання етно-віршів, живе спілкування із майстринею слова, думки і філософії та автограф-сесія.
Бажаємо п.Ірині творчих успіхів у всіх починаннях, щоденних справах, сміливих планах та сподіваннях. Нехай Господь рясно обдаровує і збагачує життєвою мудрістю, енергією, натхненням та радістю сьогодення. Нехай краєзнавчо-дослідницька та письменницька праця завжди буде цікавою, змістовною, актуальною і правдивою.
Бібліотека ліцею рекомендує “За Божим духом”: прочитайте, буде цікаво і пізнавально…

Всесвітній день української хустки

Сьогодні, 7 грудня, з нагоди Всесвітнього дня 🇺🇦 української хустки, бібліотека ліцею підготувала користувачам народознавчу подорож “Українська хустка – долі оберіг” (ознайомлення із історією та традиціями використання української хустки).
Всесвітній день української хустки, яка є невід’ємною частиною української культурної спадщини, відзначається з метою збереження українських традицій, адже хустка для українок – це більше, ніж просто головний убір, це річ символічна, знакова. Це символ сімейної любові і злагоди, історія і доля на уквітчаному полотні.
Українська хустка
Барвами багата.
Квітувало щедро
У хустках село.
І без неї жодне
Не минало свято.
Прикрашала тепло,
Сонячно чоло.
Світлі і яскраві,
Темні і барвисті…
На жнива у поле,
На город, у сад,
До хліва і печі…
Поряд із намистом
Берегли найкращі
Для прийдешніх свят.
Українська хустка
Барвами багата.
Теплий, добрий спогад,
Серця оберіг.
Спогади-світлини:
В мальвах рідна хата,
В хусточці матуся
Вийшла на поріг… /Ніна Арендар/

День Збройних Сил України

Сьогодні, 6 грудня, з нагоди Дня 🇺🇦Збройних Сил України, бібліотека ліцею підготувала фотовиставку “Культурний фронт. Автори, які захищають Україну”.
На даний час, тисячі відважних співвітчизників відстоюють нашу незалежність, свободу, честь, гідність і майбутнє. Серед когорти незламних є ті, хто міг би писати нові книжки, бестселери, проте, стали на захист Вітчизни і змінили перо на автомат. На заході прозвучали не всі імена письменників, які боронять рідну землю. Даний список не повний, проте є надія, що користувачі власноруч віднайдуть інформацію про інших і прочитають книги тих, хто є не просто очевидцем військових баталій російсько-української війни, а безпосереднім учасником, у кого герої – це їх побратими, звичайні люди, які показують неймовірний героїзм і самопожертву, хто щоднини дивиться смерті в очі…
Завдяки заходу, користувачі дізналися про комбатантську прозу в сучасній українській літературі.

Міжнародний день волонтера

Сьогодні, 5 грудня, з нагоди Міжнародного дня волонтера, бібліотека ліцею презентувала усний журнал “Волонтери: мобілізація добра” про життєвий та творчий шлях українського письменника, прозаїка, поета, есеїста, перекладача, громадського діяча, фронтмена гуртів “Жадан і Собаки” та “Лінія Маннергейма”; найактивнішого організатора літературного життя України та учасника мультимедійних мистецьких проєктів; засновника “Благодійного фонду Сергія Жадана”; волонтера.
Завдяки сьогоднішній презентації, користувачі книгозбірні відкрили для себе ще один прояв індивідуальності геніального Сергія Жадана як волонтера, який вважає, що зараз війна перевела творчість на другий план, бо головним пріоритетом для всіх стала перемога.

🩵💛📚 Національний Тиждень читання - 2023 📚💙💛

Згідно зі Стратегією розвитку читання на 2023-2032 рр “Читання як життєва стратегія” з 4 до 10 грудня 2023 року Український інститут книги проводить 🇺🇦Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію “🇺🇦Національний тиждень читання”. Мета цієї акції — консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду. Цьогорічне гасло — “Бути своїми”🫂.
Бібліотека ДПТНЗ “Соснівський професійний ліцей” долучається до Акції і Тиждень розпочинає із книжкової виставки-рекомендації “Будь в тренді: читай українське!”.
📌Любі друзі! Пам’ятаймо, що 📚книги – це наш інформаційний захист і зброя, вірні друзі і порадники, терплячі вчителі і лікарі. Завдяки “🇺🇦Національному Тижню читання”, книгозбірня хоче нагадати своїм користувачам про важливість і приємність читання📖, а своїми оригінальними заходами надихнути відвідати бібліотеку частіше))😘

#Україна_ГОЛОДОМОР_Геноцид_історія_

🇺🇦Пам’ятаємо 🇺🇦Єднаємося 🇺🇦Переможемо
Цьогоріч, 25 листопада, Україна та світ вшановують невинних жертв Голодомору-геноциду. Роковини сталінського терору 1932-33 років проходять під гаслом “Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо”.
Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
🕯️🕯️Голодомор… Незагойна рана на тілі неньки України…
Біль. Гнів. Пам’ять.
У цю дату ми вшановуємо пам’ять усіх жертв штучного голоду, організованого сталінською владою.
Голодомор залишив в українській історії незагойні рани і шрами. Від голоду вимирали сім’ї, родини, цілі села, а масштаби і причини трагедії замовчувалися радянською владою до кінця 90-тих років. Практично, в кожній родині, з вуст в уста передаються історії очевидців Голодомору.
Цього року вшанування пам’яті жертв сталінського режиму відбувається під час повномасштабної війни росії проти України. Вкотре, проти українців росіяни застосовують геноцидні практики, адже росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів – знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогодення наочно показують всім нам, що дуже важлива жива пам’ять всіх жертв.
Бібліотека ліцею, вшановуючи пам’ять невинно убієнних голодом, підготувала для своїх користувачів Тиждень-ревієм “На колінах стою перед вами, сповідаю жалобу свою”, який включав:
*книжково-ілюстративну виставку-реквієм “З Янголом на серці”
*історичний екскурс “Голодомор в Україні: говоримо сьогодні, пам’ятаємо завжди”
*участь в акції “Засвіти свічку пам’яті”
Сьогодні ми схиляємо голови у молитві за душі мільйонів загиблих від голоду українців. Щиро просимо в Бога, щоб це ніколи більше не повторилось!
…Так довго нам судилося мовчать,
Хоча минуле досі душі палить,
Та житиме про втрати вічна пам’ять
Доки горить бодай одна свіча!
🇺🇦Україна пам’ятає!

27 листопада українці вшановують 160-ліття від дня народження найвідомішої української письменниці, громадської діячки та важливої постаті раннього модернізму в українській літературі – Ольги Юліанівни Кобилянської.
Творами Ольги Кобилянської зачитується не одне покоління поціновувачів українського слова. І річ не лише у принадності її самобутнього стилю. Чимало тем та ідей, порушених у творах видатної буковинської письменниці, не втратили своєї актуальності й сьогодні.


25 листопада 1838 року народився Іван Нечуй-Левицький, український письменник.
В останню чверть ХІХ століття, в умовах російських циркулярів про тотальну заборону української мови, Іван Нечуй-Левицький був чи не єдиним, хто по-справжньому відстоював мову. І, фактично, відстоював Україну. Саме тому машина російської пропаганди майже стерла його ім’я з української історії й із пам’яті українців.
“Іван Левицький — се великий артист зору, се колосальне, усеобіймаюче око України” /Іван Франко/
“Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя!” /Михайло Коцюбинський/
“Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору…, як “Кайдашева сім’я” Нечуя” /Максим Рильський/

7 листопада виповнюється 87 років від дня народження Миколи Вінграновського, видатного українського письменника-шістдесятника, кінорежисера, актора, сценариста, Шевченківського лавреата (1936 – 2004).
Вінграновського називали голосом свого покоління, чарівником слова.
“Загалом же поет – до сорока років, великий поет – до тридцяти, а що робити далі? Тому багато йдуть у політику. А я пишу прозу і знімаю фільми”, – охарактеризував себе Микола Вінграновський.
“Микола Вінграновький – можливо, що кращий поет з усіх на світі сущих (поети, коли вони справжні, не вмирають). Що не вірш – то одкровення: слова, образу, почуття ламкого-тремтливого, що забринить і стихне, і мовчить луною, яка западає кудись за горизонт…” /Сергій Тримбач, український кінокритик/

Володимир Лис — відомий український журналіст, прозаїк і драматург. Його називають справжнім народним письменником і феноменом сучасності. Він є володарем численних престижних літературних премій, серед яких титул “Золотий письменник України”; багаторазовим призером “Коронації слова”, автором уже легендарного “Століття Якова” — “Найкращого роману десятиріччя”, що ліг в основу однієї з найбільш успішних екранізацій останніх років.

Книга для читання в жовтні🍂🍁🍂
📙Ольга Токарчук “Бігуни”.
Роман польської письменниці переплітає долі різних персонажів, які шукають своє місце в цьому недосконалому світі. Серед них є психологиня, що ідеалізує недовершеність життя та не боїться зануритися в неї з головою, і анатом, який останнім часом здатен переживати лише розпач власного болю та палко прагне його позбутися. Дві протилежності: чоловік, що втратив зв’язок зі старим спокійним існування, і жінка, що уславлює естетику психологічного сум’яття.
Книга “Бігуни” Ольги Токарчук отримала світове визнання та нагороди. Так, авторка стала лауреаткою польської премії “Ніке” у 2008 році і Міжнародної Букерівської премії у 2018 році.
Твір приверне увагу тих, хто цікавиться сучасною літературою, де майстерно поєднані філософські та етичні питання, а також подані складні персонажі, адже роман порушує теми недосконалості світу, пошуку місця у ньому та сутність людських відносин.
👉Бібліотека запрошує до читання!📚

Читаймо разом

17 жовтня 1985 року народилася наша найвідоміша землячка, український прозаїк, поетеса, журналістка, краєзнавець, композиторка, громадська діячка, етно-рок виконавиця.

17 жовтня 1936 року в Теліжинцях, на Київщині, народився автор “Балади про соняшник”, “Думи про вчителя” і “Чорнобильської Мадонни”.
Іван Драч повсякчас бачив непересічне в буденному й озвичайнював непересічне. Тільки він міг так оспівати абсолютно побутові речі: хліб, цибулину тощо…
Незвичність форми, складність поетичної мови Драча направду видаються коштовним камінням, привертають увагу до буденних явищ, зупиняють, аби краще їх роздивитися. Деякі ж із його віршів сьогодні видаються щонайменше пророцтвом…

“Коли Добро безсиле, воно – Зло” /О.Вайльд/
16 жовтня 1854 року народився Оскар Вайльд – один з найвідоміших письменників в історії. Прибічник естетичного руху XIX століття, він звертав увагу на красу більше, ніж моральні та соціальні цінності. Він працював заради мистецтва. За своє життя Вайльд написав дев’ять п’єс, один роман і безліч віршів, оповідань і нарисів. Найвідоміші роботи – поема «”Балада Редінгської в’язниці”, роман “Портрет Доріана Ґрея” і п’єса «”Як важливо бути серйозним”. Вайльд був відомий своєю дотепністю і обдарованістю: хто його знав, розповідав, що коли Оскар починав говорити – вся увага була прикута до нього.

День пам'яті

10 вересня 2023 року в Україні вшановують пам’ять депортованих українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.
Наприкінці Другої світової війни новий польський прокомуністичний уряд, продовжуючи політику міжвоєнного уряду націонал-демократів, поставив собі за мету мати моноетнічну державу, зачищену в різний спосіб від національних меншин, зокрема українців.
Депортація українців із територій Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини, на яких вони споконвіку проживали, сталася внаслідок укладеної між УРСР і Польським комітетом національного визволення Угоди про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян із території УРСР. Договір передбачав виїзд українців до УРСР і повернення до Польщі поляків і євреїв, які станом на 17 вересня 1939 року були громадянами Польської держави.
Бібліотека ліцею, з нагоди вшанування пам’яті депортованих, підготувала Бібліотечний кейс “1944-1951 рр. Депортація. Вигані з рідної землі…”, що включає:
– експрес-повідомлення “1944-1951рр. Українці польсько-українського пограниччя. Режим поневірянь і надій”
– презентація-реквієм “Вигнані з рідної землі…”
У сім’ях депортованих з різних причин неохоче говорять про примусове переселення і труднощі, з якими довелося стикнутися на новому місці. Втім, вони свято зберегли те, що ніхто не зміг відібрати: свою культуру, традиції, сімейні реліквії, які вдалося привезти з собою з рідної землі. Саме тому так необхідно сьогодні говорити про ці трагічні, але важливі сторінки нашої історії.

Олександр Довженко - Гомер ХХ століття.

Олександр Довженко – Гомер ХХ століття.
10 вересня 1894 року народився Олександр Довженко – всесвітньовідомий українець, цвіт української нації, перший поет кіно, найвідоміший український кінорежисер і письменник; фундатор національного і світового кіноматографу;
заслужений діяч мистецтв УРСР.
Він – одна з найтрагічніших постатей в українському мистецтві. Українця Олександра Довженка радянська влада не розстріляла і не згноїла у таборах. З ним вчинили гірше – йому заборонили повертатися на батьківщину.
“І стоїть Україна перед нашим духовним взором у вогні, як неопалима купина” /О.Довженко/.
Режисер культових кінострічок “Україна в огні”, “Земля”, “Звенигора”, “Арсенал”.
Вшановуючи найвідомішого українця, бібліотека ліцею для користувачів підготувала книжкову поличку “Олександр Довженко. Велич і трагедія генія”.
Активна мистецька настроєність на сучасність і її проблеми, органічний історизм образного мислення, принципи творення глибоко народних, національно своєрідних характерів, поєднання високого романтичного злету думки з проникливим аналізом реальної дійсності, переосмислення поетики народної творчості, вільне застосування гіперболізму, гротеску, символіки — ці й багато інших рис Довженкової творчості істотно збагачували пошуки української прози.

"Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!…"/Т.Шевченко, "На вічну пам’ять Котляревському"/

9 вересня, користувачі бібліотеки долучилися до вшанування пам’яті Івана Котляревського, основоположника нової української літератури, поета, драматурга, письменника. Найвідомішим твором
якого є бурлескно-травестійна поема “Енеїда”, перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була написана розмовною українською мовою.
Книгозбірня ліцею підготувала для користувачів бібліополичку ” сновоположник нової української літератури – Іван Котляревський”.
історія розвитку української літератури мала такий же надзвичайно складний та самобутній шлях, як і історія нашої країни в цілому. Українському народу сьогодні є чим пишатися, адже наша література впродовж століть довела свою унікальність, бо попри всі гоніння і й несприятливі історичні умови, продовжувала розвиватись та створювати такі шедеври як “Енеїда”, “Наталка-Полтавка”, “Москаль-чарівник” І.П. Котляревського.
Сьогодні, коли наша держава вже є незалежною, молодь має можливість вільно знайомитися із творами поетів і письменників, що ціною власного життя відстоювали колись своє право на творчість. Життєвий шлях І.П. Котляревського є яскравою ілюстрацією тих складних і важких для України часів.

День українського кіно

До Дня українського кіно, який щорічно відзначається в другу суботу вересня, у бібліотеці ліцею оформлено книжкову виставку-презентацію “Від роману – до екрану”, на якій представлено книжки, за якими талановиті режисери зняли свої геніальні фільми. Серед них: твори Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, Лесі Українки “Лісова пісня”, Олександра Довженка “Зачарована Десна”, Пантелеймона Куліша “Чорна рада”, Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”, Павла Загребельного “Роксолана”, Григорія Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці” та інші твори, які являються класикою українського кінематографа.
Письменники пишуть книги, сценаристи перетворюють їх у фільми, а режисери ті фільми знімають. Книга є першоджерелом для створення екранізації.
Запрошуємо до книгозбірні і відвідати виставку!

Міжнародний день грамотності

“Граматика повеліває навіть королями” /Ж.-Б. Мольєр/
  Щорічно, 8 вересня, у світі відзначають Міжнародний день грамотності.
Дата вибрана не випадково: свято, за рекомендацією ЮНЕСКО, приурочено відкриттю Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, яка проводилася 8 вересня 1965 року в Тегерані. На честь цієї події було вирішено щорічно проводити День грамотності.
Міжнародний день грамотності — це символ досягнень усього людства. Адже грамотність — це один із критеріїв, який відрізняє прогресивне суспільство від примітивного.
Грамотність – у перекладі з латинської дослівно означає “словесність” і показує ту ступінь, з якою людина вільно володіє навичками читання і письма своєю рідною мовою.
Бібліотека ліцею підготувала для своїх користувачів кошик знання рідної мови “Грамотність – запорука успіху людини”.
“Українська мова – це модно!” Дійсно, нарешті, володіння рідною мовою стало не лише необхідно, а й круто, сучасно, популярно, це – ознака стилю і престижу. А ще – це природно, стверджуємо ми!
Запрошуємо до бібліотеки усіх, хто прагне оволодіти та удосконалити навички володіння сучасною українською мовою, прокачати ділову українську мову та створення документів, навчитися розрізняти суржик, літературну норму, запозичені слова і навчитися правильно їх застосовувати. До Вашої уваги: навчальні підручники і посібники, словники.

День читання книг

 Підбадьорити, надихнути та, навіть, спонукати до кардинальних змін у житті – все це може книга.
6 вересня у світі відзначають День читання.
Бібліотека ліцею знає чим здивувати поціновувачів книг. Тому організувала флеш-моб “Читаймо українську книгу!”.
Приходьте у бібліотеку, знайомтеся з творами українських класиків та сучасних письменників.
Читайте те, що вам цікаво. Тоді книжка “говоритиме” з вами і ви дійсно почерпнете з неї щось таке, що надасть вам відчуття розумності. Бо розум – не в кількості книжок і не у швидкості їх читання, розум – у мудрості їх розуміння.
День читання книг – це свято, яке у 2000-х придумали бібліотекарі і підхопили користувачі соціальних мереж. Основна ідея – заохочувати молодь читати більше.
У День читання, обов’язково прочитайте хоча б кілька сторінок улюбленої книги, адже книги це не тільки знання та розвиток, а й прекрасний спосіб провести час.

Василь Стус - велетень духу і таланту

У день річниці смерті Василя Стуса, 4 вересня, у бібліотеці ліцею проведено Бібліохвилинку “Василь Стус –
велетень духу і таланту” та книжково-ілюстративну виставку-огляд “Василь Стус – величний і вічний”, присвячених світлій пам’яті українського поета, перекладача, прозаїка, літературознавця, правозахисника, одного із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, Героя України – Василя Стуса.
Довідково:
Василь Семенович Стус пішов з життя 4 вересня 1985 року, 30 років тому… Він помер, чи правдивіше сказати загинув, відстоюючи насамперед гідність людини та її право жити і творити вільно.
Василь Стус став символом Українського Опору другої половини ХХ століття, він був одним із тих, хто вів непримиренну боротьбу за українську державність та національну ідею. Навіть у найтяжчі хвилини життя Василь Стус твердо вірив, що звернеться до народу своїм словом, що народ його почує. І його поезія залунала в Україні, її почули, в неї вслухаються.

День памяті загиблих захисників України

 
🕯🕯🇺🇦Щорічно, 29 серпня, в Україні відзначається День вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Для відзначення дня пам’яті та героїзму загиблих захисників було обрано саме цю дату, оскільки її приурочено воєнним подіям 2014 року російсько-української війни на сході України, коли під час Іловайської операції українська армія зазнала найбільших втрат. Символікою цього дня є квітка соняшника, адже в серпні 2014 року на соняшникових полях полягло найбільше українських воїнів.
Герої не вмирають! Вони продовжують жити у наших серцях!
Бібліотека ліцею, з нагоди Дня вшанування пам’яті захисників України, підготувала своїм користувачам Бібліотечний кейс “Україна – нація нескорених!”, який включає:
🖥Інформаційно-тематичну довідку “Їх подвигу не буде забуття. Україна. 29 серпня. День пам’яті захисників, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і цілісність України”,
📚тематичну книжково-ілюстративну виставку-пам’ять “СЛАВА ГЕРОЯМ! Пам’ятаємо мертвих, вшановуємо живих!”
Ми схиляємо голови перед світлою пам’ятю усіх українських воїнів, які своїм життям заплатили за нашу 🇺🇦незалежність…
Вічна пам’ять і слава полеглим Героям!
Слава живим!

День Незалежності України

З Днем НЕЗАЛЕЖНОСТІ, ВЕЛИКИЙ НАРОДЕ, ВЕЛИКОЇ🇺🇦КРАЇНИ!
Дорога💙💛Україно! Сьогодні ми, українці, відзначаємо 32 річницю проголошення Незалежності. 32 непростих, тернистих років… За цей час ми, українці, змогли повірити у себе, як у націю та голосно заявити про себе на весь світ. Можливо, в інший час, ця віра змогла б трансформуватися у цікаві наукові дослідження або вражаючі витвори мистецтв, але, на сьогодні, українці із зброєю у руках вимушені відстоювати свою незалежність та можливість жити і творити у вільній, мирній країні. Ми дивуємо весь світ своєю сміливістю та мужністю. Такий народ не здолати! Віримо – ми все подолаємо та відбудуємо нашу🇺🇦 прекрасну країну!
Бібліотека ліцею, з нагоди Дня🇺🇦НЕЗАЛЕЖНОСТІ, своїм користувачам, які закохані у свою державу, щиросердно її люблять, шанують і гордяться своєю💛💙країною – Україною; які цікавляться її історією та намагаються розібратися у подіях 🇺🇦сьогодення, запропонувала здійснити невеличку мандрівку у часі із інформаційною Бібліохвилинкою-хронологією “Єдина, сильна і вільна – моя Україна!” та ознайомитися із матеріалами книжково-ілюстративної виставки-присвяти “Ти у мене, єдина, рідна Україна”.
Віримо, що над нашою ненькою-Україною, зійде щаслива зоря!
🇺🇦 З днем Незалежності, люба Україно! 🇺🇦

День Державного Прапора

Щорічно, 23 серпня, українці відзначають День Державного Прапора.
Державний Прапор України – національний символ України, один із офіційних державних символів суверенітету держави.
Український прапор – символ боротьби і незламності країни, втілення національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Нині, в час повномасштабної війни, весь світ дізнався про самовідданість і хоробрість українського народу, а наш синьо-жовтий прапор вивішують з балконів, носять як гідну прикрасу на собі і прикріплюють до машини на знак підтримки українців.
Бібліотека ліцею, з нагоди Дня прапора України, підготувала для користувачів виставку-експозицію “Державний прапор України – символ державності та єдності нації” та Бібліотечний кейс матеріалів “Державний прапор України – синьо-жовтий символ незламності”.

#калейдоскоп_книжкових_новин

Неабияке задоволення приносять книги, які надходять до бібліотеки, а особливо – галузева література. Це завжди радість для користувачів нашої книгозбірні: здобувачів освіти, педагогів та бібліотекаря, адже нові підручники відповідають сучасним вимогам.
Нещодавно фонд бібліотеки ліцею поповнився навчальними посібниками – “Основи безпечної праці”, “Основи економічних знань” та “Основи інформаційних технологій”, які рекомендовані МОН України для використання під час підготовки за робітничими професіями (усіх напрямків в закладах професійної (професійно-технічної) освіти).
Бібліотека ліцею запрошує користувачів ознайомитися із новинками та обрати для навчання потрібний підручник.

Серпень - час трьох свят: Медовий Спас, Яблучний Спас і Горіховий Спас

Серпень – час трьох свят: Медовий Спас, Яблучний Спас і Горіховий Спас. З кожним святом Спаса пов’язана певна релігійна подія. А за народними традиціями – у кожного із Спасів є безліч особливостей.
Саме до трьох Спасів, які ніби символізують три кошики із різноманітними дарами літа, бібліотека ліцею презентує народознавчу виставку-інсталяцію “Прийшов СПАС – пішло літо від нас”.
19 серпня – відзначається Другий Спас – свято, яке за церковним календарем називається – Преображення Господа Ісуса Христа. За важливістю – це третє свято після Різдва Христового та Великодня (Паски). У народі Другий Спас найчастіше називають Яблучним і вважають святом врожаю (цього дня у церквах освячують дари саду, городу, пасіки). Із цієї нагоди у бібліотеці оформлено Розділ ІІ “ЯБЛУЧНИЙ СПАС” народознавчої виставки-інсталяції “Прийшов Спас – пішло літо від нас”. Користувачі книгозбірні мають нагоду ознайомитися із літературою, яка розповідає про християнські свята, які ми відзначаємо у серпні та поласувати дарами саду – яблуками і грушами))🍎🍏🍐🍑🍇🍈🍊

Шевченківські дні 🇺🇦

Сьогодні, 9 березня, день народження найвидатнішого світоча української культури – Тараса Григоровича Шевченка, українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, гравера, академіка Імператорської академії мистецтв, етнографа та громадського діяча. Людини, яка стала національним героєм і символом України, діяча українського національного руху, члена Кирило-Мефодіївського братства.
Сьогодні вся прогресивна спільнота українців усього світу вшановує Великого Кобзаря, людину, що поєднувала художній і поетичний таланти, того, хто гострим словом формував основи для боротьби за незалежність любої його серцю України.
Бібліотека ліцею, відзначаючи 209-річчя геніального Тараса Шевченка, презентує своїм користувачам Шеченківський тиждень “Весна в Україні починається із Шевченка”, який включає:
📚книжково-ілюстративну виставку-вшанування “Великий син Великого народу” /діє: 06 – 10.03/
📖засідання літературно-мистецької кав’ярні “Чай. Кава. Почит@ємо” за темою: “Хто для мене Тарас Шевченко?” /09.03/
🗒бібліохвилинку “Життя і творчість Т.Г.Шевченка” /07.03/
Тарас Григорович Шевченко – символ та приклад української незламності. Його внесок у культуру – безцінний, а творчість – залишається актуальною і в сьогоденні. Шевченко піднімав серйозні теми та ніс важливі меседжі, прищеплював любов до Батьківщини, намагався підтримати і надихати людей на боротьбу за вільне майбутнє.
Тарас Григорович Шевченко народився в кріпацькій родині 9 березня 1814 року на Черкащині, а науки вчився в сільського дяка. Реалії першої половини ХІХ століття аж ніяк не сприяли розвитку чи бодай можливості жити достойним життям. Шевченко, як і абсолютна більшість сільського населення українських земель, поневолених російським царатом, був кріпаком і працював на пана Павла Енгельгардта, який і розгледів в юному Тарасові здібності до малювання.
Згодом, саме унікальний талант, надлюдська наполегливість, сила волі та гарні друзі допомогли Тарасу Шевченку звільнитися від пана й отримати “вольную”, свободу.
Після викупу з кріпацтва, молодий і перспективний художник, навчався у Петербурзькій академії мистецтв /по завершенні – отримав Срібну медаль/, починає писати вірші.
За свідченням дослідників життєвого і творчого шляху Тараса Шевченка, його творчість цікаво досліджувати, враховуючи багатогранність поета і гостроту піднятих тем. Національний гніт, фактичне рабство, великоімперський шовінізм, соціальна несправедливість та навіть інтимна лірика – тематика творів широчезна. Разом з тим, Шевченко вмів писати гостро, викриваючи проблеми, про які мало хто наважувався говорити, писати.
Тарас Шевченко гармонійно поєднував революційний дух часу з плеканням давніх українських історичних образів. В його поезії ми бачимо критику і відповідь як імперського устрою з його пихатістю і ворожістю всьому українському, так і викриття ницості, порочності і зради відомих українців, що завели свою країну у фактичне рабство.
Не вабило Шевченка життя у російській столиці. Він щоразу повертався до рідного дому – багатостраждальної України, любого серцю краю, землі. Пригадаймо його “Заповіт”, який починається зі слів:
“Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий”
В одній із поїздок Україною, Шевченко, перебуваючи в Києві, приєднався до таємної політичної організації – Кирило-Мефодіївського братства, заснованого Миколою Костомаровим. Та вже за кілька місяців це стало причиною його арешту та довгого заслання до Азії. Саме там він напише твори, що увійшли до циклу “В казематі”, а також проникається долями й інших поневолених народів російською імперією та присвячує їм вірші і поеми: “У Бога за дверима лежала сокира”, “Полякам”, “Царі”, ін.
Тарас Григорови Шевченко прожив досить мало, лише 47 років, але залишив по собі яскравий мистецький та змістовий слід, ставши навічно символом України, рупором народної боротьби. Він піднявся до вершин людського духу, вселюдської любові. Його спадщина навіки вписана в українську культуру та історію.
9 березня – не лише пам’ять про Тараса Шевченка. Цей день є нагадуванням про важливість підтримки та розвитку української культури і мистецтва, а також про значення нашої історії і національної свідомості. Нехай творчість Тараса Шевченка завжди буде для нас натхненням і прикладом національної гордості і самопізнання.
Всім нам – пам’ятати і цінувати безцінну спадщину Великого Кобзаря і культурні традиції нашої держави.
Пам’ятаймо, Шевченко – це наша душа, наша мудрість, наша сила!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *